Друга книга письменниці, родом з Вінниці. І знову про становище людини закордоном, але цього разу не в якості заробітчанина, а в шкірі "реф'юджі" - біженця. Письменниця доволі цікаво та емоційно описала свої "хрестові походи" Європою в пошуках політичного притулку, кращого життя для себе та своєї сім'ї у скрутні 1990-і роки. Зрада та ненависть, розпач та любов, сім'я та материнство - і це ще не все що було висвітлене на сторінках книги. "Літопис жінки з не жіночою долею" - цілком підходящий епіграф до роману. Книга прочиталась легко, мов на одному подиху.
кілька слів про прочитане