Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з червень, 2016

"Ніч" - Елі Візель

Автобіографічна повість лауреата Нобелівської премії миру 1986 року, в якій автор розповідає про концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) та своє життя в ньому. Авторові вдалось вижити в ньому і тепер, будучи всесвітньо відомим гуманістом, істориком та правозахисником він популяризує знання та пам'ять про трагедії людства, скоєні самим же людством. 

"Виховання почуттів" - Гюстав Флобер

Як же нудно... Якщо ви десь побачите список а-ля "10/20/50/100 книг, які треба прочитати за життя" в якому буде вказана ця книга - знайте, упорядник такого списку "Виховання почуттів" не читав. Є книги, які вбивають всяке бажання. Я майже фізично відчував як втрачаю час. Не сподобалось.

"Під скляним ковпаком" - Сільвія Плат

Я б не сказав що книга змусила мене задуматись, але вона сильна. І мова письменниці теж дуже гарна. Поети уміють писати прозу, вже вчетверте в цьому упевнююсь.

"Слова" - Жан Поль Сартр

Тут одне з двох: або я ще не доріс до цієї книги, або не доросту ніколи і вся велич цього творіння до мене ніколи не дійде (це більш ймовірно).

"Захист Лужина" - Владімір Набоков

Мені в цьому романі сподобалось все! Це прекрасна і вишукана література, яку п'єш, наче дороге червоне сухе вино: п'єш повільно, бо, по-перше, пити відразу такий напій - святотацтво, по-друге, багато його не вип'єш - швидко п'янить. Який же Набоков різноманітний... 

"Пригоди Робінзона Крузо" - Даніель Дефо

Вирішив перечитати книгу, яку так любив в школі.

"Рік у Провансі" - Пітер Мейл

В книзі письменник розповідає про те, як він з дружиною купив будинок у Провансі і провів там перший рік. Надзвичайно мила і цікава книга, а сам письменник напрочуд цікавий оповідач. Читаючи цю книгу, я ніби занурювався в те життя, яким хотів би жити сам.

"Довге падіння" - Нік Хорнбі

Типова сучасна британська книга - нічого особливого, але уже екранізована. Хоча дещо хороше для мене все ж було - персонажі якісь такі дивно різні, що читати про них хотілося б ще і ще. 

"Коти" - Доріс Лессінг

Книга, в якій письменниця розповідає історії своїх котів. Здавалося б, якась маячня, але насправді книга надзвичайно мила та чуттєва; показує, що між людьми та котами не така вже й велика різниця.

"Танець голоду" - Жан-Марі Гюстав Леклезіо

Книга мене не вразила, не вжалила, не обпекла. Просто література, якою я займав час, доки їхав в громадському транспорті.