Це все одночасно схоже на Ді ккенса (таємничим образом 99,9% героїв пов'язані між собою як не родинними, то якимись побічними зв'язками, які "дивовижним" образом випливають назовні по ходу сюжету) і Достоєвського (безліч філософських нічних, пізньовечорових чи рано-ранкових бесід героїв, в яких вони обговорюють світ, мистецтво, красу, і тд. і тп.) А ще майже всі персонажі, як я розумію, вроджені письменники-літератори-журналісти-митці слова, які пишуть книжки, геніальні вірші чи працюють редакторами купи різних літературних журналів. Звичайно, роман про літературну "тусовку" повинен кишіти таким, але ж не поголовно всі герої... Нецікаво. (Хай пробачить мені цю мою замітку майбутній я, який, можливо, колись ще раз перечитає "Фальшивомонетників" і захоче мені теперішньому дати по морді).