Перейти до основного вмісту

Публікації

"Мальтійський сокіл" - Дешил Хеммет

Це був би звичайнісінький собі детектив, якби не одне але: ця книга стала початком стилю "нуар" в літературі та кінематографі. До того ж в ній вперше в літературі з'являється образ кремезного детектива-самітника в кабінеті з дверима з матовим склом. 

"Сини та коханці" - Девід Лоуренс

Гарна книга про любов. Про любов до матері, до жінки, про складність поєднувати ці любові і неможливість їх відокремлювати. 

"Квіти для Елджернона" - Деніел Кіз

Нічого надзвичайного в цій книзі я не знайшов для себе. Історія про розумововідсталого, якому зробили операцію і він став розумним. Десь на середині книги я зрозумів чим все закінчиться, тому твір передбачуваний. 

"Великі сподівання" - Чарльз Діккенс

Мені не сподобався цей роман. Він занадто затягнутий, нудний і просто таки перенасичений таємничими збігами, випадковостями і людьми ,які виявляються між собою містично зв'язаними. Брр... Не мій тип книг. 

"Парфюмер. Історія одного вбивці" - Патрік Зюскінд

Чудова атмосферна книга, де виважене кожне слово, де нема зайвого речення. Прекрасний зразок сучасної європейської літератури, що вже став класикою. 

"Світло згасло" - Редьярд Кіплінг

Дивовижний твір, який напочатку був мені схожим на черговий роман Сомерсета Моема, але ближче до кінця видався набагато сильнішим та драматичнішим, ніж я сподівався. Величезна помилка думати, що Редьярд Кіплінг, володар Нобелівської премії з літератури, автор лише Мауглі та Рікі-Тікі-Таві - він набагато серйозніший автор, що надзвичайно легко пише як для дітей про дорослість так і для дорослих про дитинство. 

"Запрошення на страту" - Владімір Набоков

Дивний і незрозумілий для мене роман, який написаний ніби не за сюжетом, а за чергою картин та образів, що, іноді, йдуть одне за одим, а часом зіштовхуються й перетинаються між собою.