Книга книг

Напевно, це найповніша збірка грецьких  міфів про богів та героїв. В основному це перекази давньогрецького епосу, трагедій та поем, у яких розповідається про народження богів, подвиги героїв, падіння Трої, блукання Одісея, страшну долю Едіпа. Прочитавши цю книгу, я вирішив прочитати і першоджерела: почну, скоріш за все, з "Метаморфоз" Овідія. А далі видно буде. Може, візьмуся згодом за Софокла, а там і Гомера прочитаю. 

Вдруге, здається, перечитую роман-подорож Гумберта Гумберта і Долорес Гейз. Що ж в ньому істина: "Старий світ збочує Новий, чи Новий світ збочує Старий"? Набоков грається і з персонажами його книги і з читачами. Грається майстерно та вишукано, зі смаком та умінням. Люблю!

Перечитував, перечитую і перечитуватиму ще не раз! Найкраща книга для того, щоб зустрічати весну: невпевнену, прохолодну і скляну. 

Автобіографія одного з найзагадковіших та найвеличніших експериментаторів та винахідників, який понад сто років тому доклав свою руку до того, як виглядає наш світ сьогодні. 

Надзвичайно захопливий саспенс, який від сторінки до сторінки змінює твоє ставлення до героїв, а в кінці взагалі залишає тебе в подиві: то хто винен? Хто правий? І чому?

П ерша половина книги мені видалася нуднющою: невпевнена маленька дівчина, яка раптово стала дружиною і боїться усього і усіх, особливо самої себе. Але друга половина мене вразила: як можна було, здавалося б, банальний сюжет перетворити в такий саспенс та витримувати напругу ледь чи не до останньої сторінки? Ця книга мене дещо засмутила тупцюванням сюжету на місці у першій половині книги та приємно вразила поворотами сюжету у другій. 

В оістину маленькі і страшні. Ця книга відбила у мене бажання читати надовго. В хорошому сенсі (якщо так взагалі можна). Кафка казав, що читати треба тільки ті книги, які жалять. Так от ця книга рве м'ясо і прискіпливо вдивляється у відкриті рани, не даючи їм загоюватися.