Перейти до основного вмісту

"С@мотність у мережі" - Януш Леон Вишневський

Цю книгу мені багато хто радив. Ну що ж, нарешті прочитав. Книга цікава і з "маневрами на поворотах". Найбільше мені сподобались побічні сюжетні любовні лінії як героя так і людей не причетних до нього. А от головна сюжетна лінія (вона ж і головна любовна) мені неймовірно не сподобалась - вона була, ніби сомплі, розмазані по паперу (пробачте таке порівняння, але "що маємо те маємо"). Книга повна крилатих фраз та ідей для роздумів... Головний герой у мене, іноді, викликав почуття несхвалення, але вцілому Якуб, молодий польський програміст, що працює у Мюнхенському університеті, для мене залишився приємний персонажем. Сюжет незамислуватий: історія переписки між Якубом у Німеччині та дівчиною з Польщі, ім'я якої так і не прозвучало в книзі. Спочатку невинна переписка згодом переросла у шквал любовних емоцій як у Нього так і у Неї...
І про фінал роману: він мені сподобався! Все сталось не так, як на те сподівались мінімум 90 відсотків читачів роману. І це здорово, як на мене.
Наостанок хотілося б зацитувати найзнаменитішу фразу з роману:
«З усього, що вічне, найкоротший термін у кохання»
Я думаю, що ця фраза якнайточніше описує як весь твір, так і його фінал.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.