Перейти до основного вмісту

"Залишок дня" - Кадзуо Ісігуро

Кадзуо Ісігуро, британський письменник японського походження, лауреат престижної Букерівської премії, у своєму найпопулярнішому романі "Залишок дня" описав типову Англію 30-40-их років ХХ сторіччя. На перший погляд опис подорожі дворецького Стівенса та його спогадів про службу у будинку владної особи може здатися нудним та незахоплюючим. Що ж, для мене так і було: суха мова діалогів, відсутність захопливого сюжету... Але! Дочитавши роман до кінця, я зрозумів усю велич твору: роман неможливо не читати "між рядків": уся глибина сюжету та твору в цілому ховається в образах маленьких людей, причесних до великих подій світового масштабу. Іноді, навіть ідеально відполіроване столове срібло може грати чи не одну з головних вирішальних ролей у розв'язанні міждержавного конфлікту! На прикладі "Залишку дня" я зрозумів, що не варто оцінювати твір під час читання, оцінку варто виставляти лише тоді, коли остання сторінка перегорнута.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.