Перейти до основного вмісту

"Анна Кареніна" - Лев Толстой

Я думаю, сюжет цього роману знають всі. Описувати його безглуздо. 765 сторінок читались по-різному: деякі глави проковтувались мометально, а деякі сторінки розтягувались на десятки хвилин. Як будь-який епохальний роман, що охоплює не так величезний часовий проміжок, як величезні сфери культури, побуту та соціального співіснування різних верств, цей теж читався важко і довго. Але, манера письма Льва Толстого мені імпонує - вона не обтяжена замислуватими фразами та синтаксичними конструкціями. Все дуже "читабельно".
Тому, можу сказати, що не варто боятись "класики" і таких понять як "не всі можуть зрозуміти таку літературу". Перевірено на собі - це абсолютно проста книга, яка витримала перевірку як часом так і багатьма поколіннями читачів різної масті.
А тепер, що мене вразило: по-перше, Андрій Льовін, а не Лєвін. Як вияснилось, Толстой створив персонажа Льовіна, а вже видавці "інтерпретували" прізвище. По-друге, мені набагато більше були приємні другорядні персонажі - Кітті та Андрій Льовіни, ніж головні - Вронський та Анна Кареніна. Анна мені взагалі видалась найтиповішою жінкою, яка "сама вигадала проблему, сама постраждала". По-третє, Анна кинулась під потяг (СПОЙЛЕР), щоб змусити Вронського страждати і вічно любити її образ! Ну і останнє, завдяки цьому роману я вивчив деякі нові фрази французькою та англійською, якими пересипані діалоги знаті.
Я не знаю, чи колись візьмусь за "Війну і мир", але це не буде для мене проблемою. Толстой читається легко і залишається в голові надовго! 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.
Дописати коментар
Докладніше

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 
Дописати коментар
Докладніше

"Якщо подорожній одної зимової ночі" - Італо Кальвіно

Читання переплетених сюжетів роману Італо Кальвіно доволі незвичне, бо від початку зрозуміло, що автор майстерно впліта читача в якусь гру. Спершу починаш читати начебто детективний роман, і на найцікавішому починаться інша оповідь, потім знову — інший роман, чи то психологічні нотатки у вигляді щоденника, трилер, ще один детектив, родинна сага, антиутопія — і все іншого й іншого автора. У цій книжці Читач і Читачка, і ще 10 художніх полотен, точніше перші глави оповідей різних авторів, де сюжети зовсім не схожі одне з одним. Літературна гра затягує, процес читання триває, виринають нові герої, сюжети, алюзії… І десь наприкінці все мусить скластися в один пазл, у якому можна буде відчитати, можливо, початок нового роману.
Дописати коментар
Докладніше