Доволі сильний соціально-психологічний роман, який, мов церковний дзвін, пробуджує сонні думки, зриває з гілок затурканих пташок і гулом розноситься по свідомості кожного, хто чує той подзвін. Іудушка Головльов - збірний образ, що увібрав у себе підлість, лукавство, надмірну релігійність та жадобу - надзвичайно актуальний у будь-який час. Михайло Євграфович каже про нього, що "він не так любить бога, як боїться чорта", тому молиться одному, щоб не страждати він іншого. Але, недарма рідні брати прозвали його Іудушкою, мати - кровопивцем, а прислуга - сатаною. За всякою побожністю ховаються гріхи, які жодна церква не в силах відмолити.
Коментарі