Перейти до основного вмісту

"Лоліта" - Владімір Набоков

Нарешті я її дочитав. Якщо ви вважаєте, що ця книга про платонічну закоханість вітчима до своєї доньки - то ви помиляєтесь. Набоков майстерно та витончено описав педофіла Гумберта та аж ніяк не безневинну його "жертву" Долорес-Лоліту-Лолу-Доллі у своєму найзнаменитішому романі "Лоліта", який він написав у 55-річному віці!
Чесно, я здивований, наскільки книга відрізняється від моїх очікувань. Це справді твір, який варто прочитати хоча б для того, щоб знати, що вважалося скандальним всередині минулого сторіччя.
Не скажу, що книга заполонила моє серце, але й не можу сказати, що вона мені не сподобалась. Вона самобутня, але я, напевно, не її читач.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Якщо подорожній одної зимової ночі" - Італо Кальвіно

Читання переплетених сюжетів роману Італо Кальвіно доволі незвичне, бо від початку зрозуміло, що автор майстерно впліта читача в якусь гру. Спершу починаш читати начебто детективний роман, і на найцікавішому починаться інша оповідь, потім знову — інший роман, чи то психологічні нотатки у вигляді щоденника, трилер, ще один детектив, родинна сага, антиутопія — і все іншого й іншого автора. У цій книжці Читач і Читачка, і ще 10 художніх полотен, точніше перші глави оповідей різних авторів, де сюжети зовсім не схожі одне з одним. Літературна гра затягує, процес читання триває, виринають нові герої, сюжети, алюзії… І десь наприкінці все мусить скластися в один пазл, у якому можна буде відчитати, можливо, початок нового роману.