Надзвичайно насичена книга про Середньовіччя, в якій йдеться про все, починаючи від матеріалу, з якого робили взуття бідняки до вірувань та думок, якими були забиті голови монахів заможних монастирів. Признаюсь, я занадто неуважно читав цю працю. Насправді, її варто читати повільно та вдумливо, адже автор не лише історик, а й інтелектуал як такий, і вплітав в мереживо історії Середніх віків ще й свої власні думки як про тогочасні події так і про тенденції сучасного світу, який не так уже й далеко скакнув за ці тисячу років, що минули.
Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.
Коментарі