Перейти до основного вмісту

"Соло для Соломії" - Володимир Лис

Люблю такі книги. Життєві. Ні тобі якихось фантасмагорій, ні недоречних сюжетних ліній. Життя як воно є.
Ще з дитинства маленька Соломія росла не такою як всі її однолітки - і долю отримала таку ж - не як у всіх. Хоч її і обожнювали усі, справжньої любові вона отримала дуже мало.
Коли читав книгу, до мене прийшла думка, що автор якось різко вирішив змінити свої плани, впродовж написання: бо перша половина книги ну аж ніяк не готувала читача до перипетій другої частини. А, може, в цьому і є вся краса роману?..

Коментарі

Rosava каже…
Володимир Лис — один із найулюбленіших моїх письменників. Однак "Соло для Соломії" не вразило так, як попередні його романи. Здалося, ніби це як "Століття Якова", тільки про жінку. В результаті вийшла оцінка "читати можна". Хоча якщо не брати до уваги попередні його твори, то твір вийшов хороший. Справді.

Популярні дописи з цього блогу

"Найблакитніші очі" - Тоні Моррісон

Роман про безвихідь, про варіння у котлі бідності, глупості та упередженості. Маленька дівчинка, що все життя вважала себе некрасивою, попросила у вуличного віщуна найблакитніші очі у світі. Той пообіцяв їй виконати прохання. І, о диво! Згодом їй у очі не міг подивитись жоден з мешканців її містечка. Дівчинка думала, що це через її надзвичайно блакитні очі, що сліплять своєю красою. А люди не могли дивитись їй у очі через жаль та сором перед усім людством.

"Листівки з того світу" - Франко Армініо

Доволі малесенький твір, але сповнений чудових цитат та ідей для цілих романів. Книга явно для тих, хто не боїться смерті. Сюжет напрочуд незамислуватий: декількома реченнями люди описують як вони померли. Хтось наклав на себе руки, когось зжерла невиліковна хвороба, а дехто віддав богу душу настільки раптово, що навіть не встигли зрозуміти що до чого. Книга мені сподобалась. Я не боюсь смерті, а вважаю її чимось таким же природнім як і народження. У книзі безліч чудових цитат, заради яких цю книгу варто перечитувати знову і знову. Ось одна із них: " Я помер о сьомій ранку. Треба ж з чогось починати день"

"Привіт, смутку!" - Франсуаза Саган

Письменница написала цю книгу ще у підлітковому віці і завдяки їй уже до 20 років стала знаменитою та заможною. Сюжет твору простий, але емоційний: батько і донька відпочивають на березі моря, до них приїжджає їх давня подруга, яка закохує в себе батька. Донька, Сесіль, хоче розлучити коханців і підмовляє минулу батькову коханку знову з'явитися в його житті. Мова письменниці легка та витончена, але водночас саркастична і мудра. Я читав і дивувався умінню дівчини-підлітка писати так красиво, просто, елегантно і довершено. Думаю, в цьому заслуга все ж перекладача.