Перейти до основного вмісту

"Холодна кров" - Трумен Капоте

Якщо ви вважаєте, що "Злочин і кара" - це геніальна книга про вбивство та муки розкаяння, прочитайте роман американського письменника Трумена Капоте "Холодна кров" (рос. "Хладнокровное убийство"). В 4 рази більше вбивст, в 4 рази менше розкаяння.
Це перший в своєму роді роман-дослідження, чи то пак роман-стаття. Письменник, прочитавши статтю в газеті про жорстоке вбивство сім'ї Клаттерів у маленькому місті в штаті Канзас, рушив туди щоб зібрати матеріал для написання книги.
Книга стала сенсацією! Вона писалась 6 років і принесла світове визнання письменнику.
Сюжета розповідати не буду, скажу одне: вся історія і імена - справжні, авторського домислу - мінімум! "Холодна кров" вас вразить жорстокістю та легким ставленням до життя, як якоїсь речі. Раджу прочитати!
Цікавий факт: Трумен Капоте за цю книгу виручив 4 мільйона доларів, 70 тисяч з яких витратив на надгробні плити Діка та Пері - головних героїв твору.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Найблакитніші очі" - Тоні Моррісон

Роман про безвихідь, про варіння у котлі бідності, глупості та упередженості. Маленька дівчинка, що все життя вважала себе некрасивою, попросила у вуличного віщуна найблакитніші очі у світі. Той пообіцяв їй виконати прохання. І, о диво! Згодом їй у очі не міг подивитись жоден з мешканців її містечка. Дівчинка думала, що це через її надзвичайно блакитні очі, що сліплять своєю красою. А люди не могли дивитись їй у очі через жаль та сором перед усім людством.

"Листівки з того світу" - Франко Армініо

Доволі малесенький твір, але сповнений чудових цитат та ідей для цілих романів. Книга явно для тих, хто не боїться смерті. Сюжет напрочуд незамислуватий: декількома реченнями люди описують як вони померли. Хтось наклав на себе руки, когось зжерла невиліковна хвороба, а дехто віддав богу душу настільки раптово, що навіть не встигли зрозуміти що до чого. Книга мені сподобалась. Я не боюсь смерті, а вважаю її чимось таким же природнім як і народження. У книзі безліч чудових цитат, заради яких цю книгу варто перечитувати знову і знову. Ось одна із них: " Я помер о сьомій ранку. Треба ж з чогось починати день"

"Привіт, смутку!" - Франсуаза Саган

Письменница написала цю книгу ще у підлітковому віці і завдяки їй уже до 20 років стала знаменитою та заможною. Сюжет твору простий, але емоційний: батько і донька відпочивають на березі моря, до них приїжджає їх давня подруга, яка закохує в себе батька. Донька, Сесіль, хоче розлучити коханців і підмовляє минулу батькову коханку знову з'явитися в його житті. Мова письменниці легка та витончена, але водночас саркастична і мудра. Я читав і дивувався умінню дівчини-підлітка писати так красиво, просто, елегантно і довершено. Думаю, в цьому заслуга все ж перекладача.