Ця збірка оповідань нобелівського лауреата, уродженця Російської імперії, Івана Буніна вважається символом любові всеосяжної: любові до жінки, любові до чоловіка, любові до сина, до матері, до тварини...
Рідко коли Іван Олексійович завершує оповідання щасливим кінцем. Але чим реалістичніший фінал, тим сильніше і приємніше враження!
До того ж ця книга знакова для мене тим, що це сота прочитана мною книга з моменту мого вісімнадцятиріччя.
Рідко коли Іван Олексійович завершує оповідання щасливим кінцем. Але чим реалістичніший фінал, тим сильніше і приємніше враження!
До того ж ця книга знакова для мене тим, що це сота прочитана мною книга з моменту мого вісімнадцятиріччя.
Коментарі