Надзвичайно насичена книга про Середньовіччя, в якій йдеться про все, починаючи від матеріалу, з якого робили взуття бідняки до вірувань та думок, якими були забиті голови монахів заможних монастирів. Признаюсь, я занадто неуважно читав цю працю. Насправді, її варто читати повільно та вдумливо, адже автор не лише історик, а й інтелектуал як такий, і вплітав в мереживо історії Середніх віків ще й свої власні думки як про тогочасні події так і про тенденції сучасного світу, який не так уже й далеко скакнув за ці тисячу років, що минули.
Роман про безвихідь, про варіння у котлі бідності, глупості та упередженості. Маленька дівчинка, що все життя вважала себе некрасивою, попросила у вуличного віщуна найблакитніші очі у світі. Той пообіцяв їй виконати прохання. І, о диво! Згодом їй у очі не міг подивитись жоден з мешканців її містечка. Дівчинка думала, що це через її надзвичайно блакитні очі, що сліплять своєю красою. А люди не могли дивитись їй у очі через жаль та сором перед усім людством.
Коментарі