Книга книг

Заново відкрив для себе Чехова. В школі в мені убили всяке бажання продовжувати читати цього письменника. А він прекрасний. Буквально на трьох сторінках Антон Павлович описує якусь рису людського характеру з такою точністю, якій позаздрила б навіть Палата мір і ваг. Текст справді передає емоції, змушує тебе яскраво уявляти  і переживати прочитане. Надзвичайно радий, що заново відкрив для себе цього письменника!

Чергова повість Достоєвського про нікчемних людей та їх нікчемні життя. Тотальна бідність, як матеріальна так і емоційна, не дають спокійно дожити віку головному героєві твору, який на старості років вирішив написати про один з моментів свого життя. Терпіти не можу літературних героїв Достоєвського. І це вже стає звичним.

Сельма Лагерлеф - шведська письменниця, Нобелівська лауреатка, що у своїй творчості змальовувала красу природи Швеції та велич духу шведів.  У своєму першому романі "Сага про Єсту Берлінга", який вона написала у вигляді збірки невеличких оповідань, об'єднаних присутністю в них Єсти Берлінга - в минулому пастора, а тепер "кавалера" при Екебю.  В мене враження від книги строкаті: одні розділи читались нудно, але інші надовго вріжуться в пам'ять своєю драматичністю, притчовістю та новизною для мене, читача. 

Ісландія - невеличка острівна країна недалеко від Північного полюса, але люди там теплі, а серця їхні гарячі.  Халдор Лакснесс - ісландський письменник, Нобелівський лауреат, що у своєму романі "Салка Валка" зобразив ісландський народ часів початку ХХ століття крізь призму малесенького усіма забутого містечка Осейрі, а якщо ще точніше, крізь лупу долі однієї дівчинки Салки, "найбіднішої дівчинки усієї Ісландії".  Гроші та честь, любов та милосердя, сліпа жорстокість та виважена гуманність - у творі всього вдосталь. Особисто від себе скажу, що в Європі для мене напрочуд цікавими є письменники Центральної Європи і, як виявляється, Північної. 

Гарна книга, сповнена чудових описів та словесних обертів. Якщо ви хочете гостросюжетності - вам не до Вірджинії Вулф. Тут панує меланхолія та елегійність монологів, що люди промовляють просебе для себе ж. І ще одне - як виявилось, я читав перший перекладений українською роман цієї письменниці. Що ж, Вірджинія Вулф українською читається чудово.

Мій перший ісландський автор! Ще й нобелянт! Чудова повість про добру тиху дівчину, яка своєю позашлюбною дитиною ледь не зіпсувала репутацію шанованої сім'ї та жорстоку по відношенню до дівчини її ж сім'ї, які йшли на всіляки обмани та хитрощі, щоб вберегти репутацію сім'ї ціною щастя та благополуччя милої фрекен.

Усім відома історія усім відомого письменника. Я її прочитав, знаючи усі перипетії сюжету ще зі школи (де прочитав скорочений виклад). Це погано. Бо книга справді варта того, щоб зачитуватись нею.