Книга книг

Тривожна історія, яка об'єднує як народництво Нечуя-Левицького так і психологізм Коцюбинського чи Стефаника. Я із непідробним трепетом та переживанням читав книгу - настільки майстерно і витончено письменниця витворила історію братовбивства та стосунків батьків та дітей. Читайте українське! Воно чудове!

Розповідь про становище жіноцтва в патріархальному світі. Віднайшов для себе в "Людині" багато цікавих аспектів, над якими було б добре попрацювати трохи детальніше. 

Невеличка новела, але така густа та начисена, що в голові сидітиме довго. А від коротких речень, якими авторка пересимає рядки свого тексту, по тілу пробігає електрика. На диво, відкрив для себе цю авторку. Вона варта прочитання і тиражування у наш час! 

Якщо чесно, то я не зовсім уважно читав цю книгу: часом, свідомість падала в якусь яму, з якої довго вибиралась нагору до тексту твору. Неодмінно перечитаю ще раз. 

Моя "Набоковіада" наближається до завершення: залишається ще кілька романів і я прочитаю усі книги Владіміра Набокова. "Пнін" - милий, комедійний, твідовий та академічний твір про російського емігранта (нічого нового), викладача американського університету Тімофєя Пніна. Затишна розповідь. 

Вдруге перечитав цей роман. Вдруге в нього закохався. Обожнюю. 

Признаюсь, дуже довго і нудно читалась ця книга (особливо 4 розділ), але решта розділів приносила те саме задоволення ледь солодкого, майже прозорого бачення на сторінках не літер, а картинок, що описуються цими літерами. Як на мене, тільки Набоков уміє так писати свої романи: не словами, а зображеннями, які миготять перед очима.