Перейти до основного вмісту

"Передчуття кінця" - Джуліан Барнс

Випадково натрапив на ім'я цього британського письменника. Воно мені здалось знайомим. Вирішив прочитати якусь з його книг і... закохався.
"Детектив без убивства" - так охарактеризував цей роман якийсь з британських часописів. І він правий. Чудовий сюжет, який змушує тебе читати книгу за один вечір повністю: про юність і навчання в пансіоні для хлопчиків Лондона 60-их років, про любові та самогубства, старіння та несподівану появу людей з давнього минулого у тривкому теперішньому. Ця книга змусила мене прочитати ще кілька наступних творів цього письменника. Я вражений! 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Якщо подорожній одної зимової ночі" - Італо Кальвіно

Читання переплетених сюжетів роману Італо Кальвіно доволі незвичне, бо від початку зрозуміло, що автор майстерно впліта читача в якусь гру. Спершу починаш читати начебто детективний роман, і на найцікавішому починаться інша оповідь, потім знову — інший роман, чи то психологічні нотатки у вигляді щоденника, трилер, ще один детектив, родинна сага, антиутопія — і все іншого й іншого автора. У цій книжці Читач і Читачка, і ще 10 художніх полотен, точніше перші глави оповідей різних авторів, де сюжети зовсім не схожі одне з одним. Літературна гра затягує, процес читання триває, виринають нові герої, сюжети, алюзії… І десь наприкінці все мусить скластися в один пазл, у якому можна буде відчитати, можливо, початок нового роману.