Перейти до основного вмісту

"Талановитий Містер Ріплі" - Патриція Гайсміт

Побачивши обкладинку книги, я довго не міг зрозуміти, чого мені так знайомі і ця назва і ім'я авторки? Погуглив, зрозумів чому: за цією книгою був знятий однойменний фільм (доволі популярний) і ще один фільм, номінант на минулорічний Оскар, був знятий за романом "Ціна солі" письменниці Патриції Гайсміт. Погугливши ще трохи, дізнався, що її дебютний роман "Незнайомці у потязі" також був екранізований самим Хічкоком! 
Що ж, "Талановитий Містер Ріплі" справді дуже фільмографічний, а десяток цитат з різноманітних періодичних видань того часу заявляють, що авторка створила нового, не схожого ні на кого героя-злодія. Звісно, я скептично поставився до цих од новаторству письменниці, але в процесі читання змушений був погодитись: ніколи до цього я не зустрічав у книгах вбивцю, який до смерті ставився так само, як до орудування зубочисткою. Дуже хороший образ. Дуже. Хоча мені все ж не завжди був зрозумілий психологізм дій та реплік тих чи інших героїв, зробімо поблажку цій книзі, адже "Талановитий Містер Ріплі" - не "Злочин і кара". Часи не ті. І слава богу!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.