І знову Марія Матіос. І знову війна на Буковині. І знову все настільки двояко...Книга читалась мною не один тиждень: спочатку вона видавалась мені неймовірно затягнутою та нудною, але фінал книги мене вразив і пройшов струмом по кожній клітині мого тіла.
Три чверті книги розповідалось від імені дівчинки Іванки, що поверталась додому від дідуся через нічний ліс. Дівчинка згадувала свої буденнощі, які трактувала по-дитячому наївно. Остання чверть розповідалась від тої ж Іванки, але вже "наживо".
Сюжет книги нескладний: півкниги - життя села очима маленької дівчинки, півкниги - життя села під час зміни влади і приходу "красних" очима тієї ж дівчинки.
Як і будь-яку книгу, цю я теж оцінював по кінцівці. І вона мене відверто вразила. Якщо взяти неймовірно детальний опис розстрілу євреїв "красними", який створила пані Марія і додати розвинену уяву читача, то у голові це вибухне до болю страшною картиною: реалістичною, жахаючою та кривавою...
Чесно, це друга книга за моє життя, яка викликала у мене такі емоції...
Коментарі