Книга книг

Панщина. Жорстока панночка і добрий пан-господар. Несправедливість, розлука, горе-плач-смерть. І ця плачевно-завивально-пестливо-зменшувальна мова, якою писали про панщину українські письменники ХІХ століття. Нудно. Добре, що з програми шкільної зняли цей твір.

Я так і не зрозумів теми та ідеї твору. Афішувалось, що це історія про хлопця з феноменальною пам'яттю, але де та пам'ять зіграла свою роль - я так і не зрозумів. Втім, книга і без цього видалась мені беззмістовною та пустою: купа матюків, купа наркоманських монологів про СВІДОМЕ, ДІЙСНІСТЬ, прикладання ВОЛІ до ДІЙСНОСТІ (усі кавслокові слова були такими ж капслоковими у тексті, мабуть, для возвеличування суті понять, ага). Я очікував кінця книги в надії, що він мене вразить, що це був авторський хід - лити воду весь твір, а в останній главі видати увесь шедевр твору... цього не сталося... Але фінал по-своєму врятував враження від книги. Як результат - я ще раз упевнився в тому, що сучукрліт таки дуже СУЧ, і краще читати класику.

Ця книга австрійського письменника Йозефа Рота знову про Першу світову. Але не так про війну, як про людей до та після війни. Сім'я Ціпперів цікава та самобутна - батько, що ганяється за мізерною пошаною таких же мізерних людей; мати, здавлена сімейним побутом та некоханим чоловіком. І діти: Арнольд, меланхолійний та геніальний і Цезар, пропаща душа. Війна щось забрала, щось принесла, щось зламала, щось добудувала. Але війна назавжди залишиться війною, як у автора-оповідача, так і головних героїв роману - в кого сивиною, в кого травмою, в кого зламаною долею... А тепер суб'єктивно: роман приємний та філософський. Сповнений мудрих висловів та життєвих поступків та проступків. Дуже затишн книга. Хоч і про війну.

Книга про сімейство Троттів, вірніше, про три покоління сімейства. Старший Тротта став "героєм Сольферіно" і отримав титут за те що врятував імператора Австро-Угорщини Франца Йозефа від кулі під час битви. Син "героя Сольферіно" став урядовцем, а онук героя став таким же солдатом імперії. Історія сім'ї тісно сплітається з історією Останніх десятиліть Австро-Угорської імперії та Першої світової війни, що поклала край імперіям та імператорам. А тепер суб'єктив: мені роман видався нудним і таким, з якого дуже важко витягти щось для себе. Хоча він сповнений символів та образів, які доповнюють та прикрашають доволі простий та незатійливий сюжет.

Здається, я закохуюсь в чеську літературу.Спочатку Кундера, а тепер ось і Грабал з його дивовижним романом.  На початку він комічний та життєрадісний, як фільм "Готель Гран Будапешт". Далі він стає сумним та трагічним, як "Список Шиндлера". Під кінець він як "Пан" Кнута Гамсуна - пронизаний величністю людської самотності та осмислення пройденого.  Але в сумі це напрочуд життєствердний роман, в якому може статись і стається все!.. Якщо коротко, то мова у книзі йде про молодого прислужника в празькому готелі, який бажає стати мільйонером і не цурається свого марнославства. Але під кінець він залишається самим собою - невеличким чоловічком, який пройшов крізь незгоди та величі життя, в компанії незвичних товаришів у такому незвичному для себе місці.

Ще один роман нобелівської лауреатки, що просто не можливо не полюбити. Тоні Моррісон у своїх творах описує життя чорношкірої Америки - рабів у минулому, шукаючих себе в теперішньому. "Пісня Соломона" - роман про сім'ю афроамериканців у середині минулого сторіччя. Проблеми пошуку людського Я, проблема сім'ї та обов'язку - це чи всього лише кілька питань, що піднімає у своєму творі письменниця.  Роман містичний, дивовижний та захоплюючий! Сюжетні повороти настільки непередбачувані, що абсолютно щире здивування воленс-ноленс, але запалюється у голові. Справді чудова книга. Наче ковток свіжого гірського повітря.