Книга складається з кількох розповідей про щоденний побут звичайних людей, вирваних із нескінченних сторінок історичних хронік, переписів населення та записів земських книг. Чим книга цікава: розповідає авторка про реальних людей, які жили в свій час. В одній із глав розповідається про абатису одного французького абатства, детальну інформацію про яку авторка віднайшла в записах єпископської канцелярії тих земель. Чим книга не цікава: стиль викладу - ніби казка перед сном. Обов'язково має потріскувати камін десь збоку, а на ногах лежати і муркотіти кіт. Бо інакше - чтиво здасться затягнутим, повільним, зніженим і начисто позбавленим всяких кульмінацій чи моментів, які змушують хмикати від здивування чи осуду. Хто зна, може, в 1924 році всі історичні книги були такими?..
Коментарі