Перечитав книгу ще раз, але уже українською і в паперовому вигляді. Зрозумів, що кожна прочитана книга, якої б якості вона не була, тренує твій мозок все краще і краще аналізувати кожну наступну прочитану книгу. Отак між першим прочитанням і цим минуло 140 книг, і вже Місіс Делловей сприйнялась набагато глибше і розгорнутіше. Треба буде наступного року ще раз її перечитати. Такими темпами в мене вже збирається маленьке число книг, які я перечитую (перечитуватиму) кожного року. І це добре.
Роман про безвихідь, про варіння у котлі бідності, глупості та упередженості. Маленька дівчинка, що все життя вважала себе некрасивою, попросила у вуличного віщуна найблакитніші очі у світі. Той пообіцяв їй виконати прохання. І, о диво! Згодом їй у очі не міг подивитись жоден з мешканців її містечка. Дівчинка думала, що це через її надзвичайно блакитні очі, що сліплять своєю красою. А люди не могли дивитись їй у очі через жаль та сором перед усім людством.
Коментарі