Перейти до основного вмісту

"Степовий вовк" - Герман Гессе

Я був здивований легкістю з якою я читав цей роман і важкістю з якою цей роман осмислювався. Напевно, кожен з нас задумувався про те, що ми, як мінімум, двоякі: в нас є хороша сторона і погана. Так от у "Степовому вовку" Герман Гессе описує якраз цю амбівалентність почуття себе, двоїстість власного "Я" п'ятдесятирічного чоловіка, що все своє життя не може примирити своє людське "добре" і вовче "погане", що ховаються всередині нього.
Сам Герман Гессе пише, що цей роман - найнезрозуміліший з усіх його творів. Він написав його у віці п'ятдесяти років, тому, навряд чи він буде справді зрозумілим у молодому віці.
Автор заявив, що у романі описана криза, яка веде не до смерті, а до вилікування. Що ж, через тридцять років я знову перечитаю "Степового вовка", можливо, це буде зовсім інша історія...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Тепло його долонь" - Юрій Ярема

Перший український гей-роман. Перший за часом, але не за якістю. Безліч літературних кліше, неприємних оку сентенцій і якихось архаїчних слів, яких в житті майже ніхто не використовує. Але все ж книга фільмографічна. Взяти хорошого сценариста і режисера і вийде доволі непоганий фільм. Отож, перша чарка колом. Але всьому свій час...

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.