Перейти до основного вмісту

"Талановитий Містер Ріплі" - Патриція Гайсміт

Побачивши обкладинку книги, я довго не міг зрозуміти, чого мені так знайомі і ця назва і ім'я авторки? Погуглив, зрозумів чому: за цією книгою був знятий однойменний фільм (доволі популярний) і ще один фільм, номінант на минулорічний Оскар, був знятий за романом "Ціна солі" письменниці Патриції Гайсміт. Погугливши ще трохи, дізнався, що її дебютний роман "Незнайомці у потязі" також був екранізований самим Хічкоком! 
Що ж, "Талановитий Містер Ріплі" справді дуже фільмографічний, а десяток цитат з різноманітних періодичних видань того часу заявляють, що авторка створила нового, не схожого ні на кого героя-злодія. Звісно, я скептично поставився до цих од новаторству письменниці, але в процесі читання змушений був погодитись: ніколи до цього я не зустрічав у книгах вбивцю, який до смерті ставився так само, як до орудування зубочисткою. Дуже хороший образ. Дуже. Хоча мені все ж не завжди був зрозумілий психологізм дій та реплік тих чи інших героїв, зробімо поблажку цій книзі, адже "Талановитий Містер Ріплі" - не "Злочин і кара". Часи не ті. І слава богу!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Найблакитніші очі" - Тоні Моррісон

Роман про безвихідь, про варіння у котлі бідності, глупості та упередженості. Маленька дівчинка, що все життя вважала себе некрасивою, попросила у вуличного віщуна найблакитніші очі у світі. Той пообіцяв їй виконати прохання. І, о диво! Згодом їй у очі не міг подивитись жоден з мешканців її містечка. Дівчинка думала, що це через її надзвичайно блакитні очі, що сліплять своєю красою. А люди не могли дивитись їй у очі через жаль та сором перед усім людством.

"Листівки з того світу" - Франко Армініо

Доволі малесенький твір, але сповнений чудових цитат та ідей для цілих романів. Книга явно для тих, хто не боїться смерті. Сюжет напрочуд незамислуватий: декількома реченнями люди описують як вони померли. Хтось наклав на себе руки, когось зжерла невиліковна хвороба, а дехто віддав богу душу настільки раптово, що навіть не встигли зрозуміти що до чого. Книга мені сподобалась. Я не боюсь смерті, а вважаю її чимось таким же природнім як і народження. У книзі безліч чудових цитат, заради яких цю книгу варто перечитувати знову і знову. Ось одна із них: " Я помер о сьомій ранку. Треба ж з чогось починати день"

"Привіт, смутку!" - Франсуаза Саган

Письменница написала цю книгу ще у підлітковому віці і завдяки їй уже до 20 років стала знаменитою та заможною. Сюжет твору простий, але емоційний: батько і донька відпочивають на березі моря, до них приїжджає їх давня подруга, яка закохує в себе батька. Донька, Сесіль, хоче розлучити коханців і підмовляє минулу батькову коханку знову з'явитися в його житті. Мова письменниці легка та витончена, але водночас саркастична і мудра. Я читав і дивувався умінню дівчини-підлітка писати так красиво, просто, елегантно і довершено. Думаю, в цьому заслуга все ж перекладача.