Перейти до основного вмісту

"Талановитий Містер Ріплі" - Патриція Гайсміт

Побачивши обкладинку книги, я довго не міг зрозуміти, чого мені так знайомі і ця назва і ім'я авторки? Погуглив, зрозумів чому: за цією книгою був знятий однойменний фільм (доволі популярний) і ще один фільм, номінант на минулорічний Оскар, був знятий за романом "Ціна солі" письменниці Патриції Гайсміт. Погугливши ще трохи, дізнався, що її дебютний роман "Незнайомці у потязі" також був екранізований самим Хічкоком! 
Що ж, "Талановитий Містер Ріплі" справді дуже фільмографічний, а десяток цитат з різноманітних періодичних видань того часу заявляють, що авторка створила нового, не схожого ні на кого героя-злодія. Звісно, я скептично поставився до цих од новаторству письменниці, але в процесі читання змушений був погодитись: ніколи до цього я не зустрічав у книгах вбивцю, який до смерті ставився так само, як до орудування зубочисткою. Дуже хороший образ. Дуже. Хоча мені все ж не завжди був зрозумілий психологізм дій та реплік тих чи інших героїв, зробімо поблажку цій книзі, адже "Талановитий Містер Ріплі" - не "Злочин і кара". Часи не ті. І слава богу!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Тепло його долонь" - Юрій Ярема

Перший український гей-роман. Перший за часом, але не за якістю. Безліч літературних кліше, неприємних оку сентенцій і якихось архаїчних слів, яких в житті майже ніхто не використовує. Але все ж книга фільмографічна. Взяти хорошого сценариста і режисера і вийде доволі непоганий фільм. Отож, перша чарка колом. Але всьому свій час...

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.