Книга книг

Роман епохальний, дивовижний, поетичний і... жорстокий, як і саме життя. Життя однієї людини, доктора Юрія Андрійовича Живаго, змальоване в круговерті драматичних, переломних та просто страшних у своїй дикості часів початку ХХ століття у Росії. Про цей твір я не в праві писати, бо не впевнений що достеменно осягнув усю глибину цього шедевру. Але одне можу сказати точно: Борисові Леонідовичу неймовірно поетично та яскраво вдалось описати революції як державні так і особистісні - в межах одного серця. "Доктор Живаго" приніс своєму автору не лише Нобелівську премію та світове визнання, а й гоніння та цькування всередині своєї рідної Росії за викривання усіх жахіть приходу більшовизму та марності "великої революції". Воістину сильний роман, який зачепить всякого, хто сяде його читати своєю поетичністю, любов'ю до світу та людей і, звичайно ж, драматичністю життєвих шляхів головних героїв, які так дивно та майстерно переплітаються протягом усього твору: від першого р...

Тринадцятирічний Джоул після смерті матері отримує листа від свого батька, який покинув сім'ю відразу після народження Джоула. Батько запрошує сина жити до себе. Джоул відразу виїжджає до богом забутого містечка, відрізаного від трас та цивілізації. Роман показує процес дорослішання хлопця: приїхавши до міста ще дитиною, він до кінця твору перетворюється в дорослого, який надто тверезо переоцінює навколишнє життя: людей, події, місця. "Інші голоси..." сповнені солодких, як мед починань і гірких, як полин завершень. Достойний витвір літературного мистецтва.

Доволі малесенький твір, але сповнений чудових цитат та ідей для цілих романів. Книга явно для тих, хто не боїться смерті. Сюжет напрочуд незамислуватий: декількома реченнями люди описують як вони померли. Хтось наклав на себе руки, когось зжерла невиліковна хвороба, а дехто віддав богу душу настільки раптово, що навіть не встигли зрозуміти що до чого. Книга мені сподобалась. Я не боюсь смерті, а вважаю її чимось таким же природнім як і народження. У книзі безліч чудових цитат, заради яких цю книгу варто перечитувати знову і знову. Ось одна із них: " Я помер о сьомій ранку. Треба ж з чогось починати день"

Два мільйона і жодного шансу на порятунок. Будучи простою людиною без кримінального минулого і такого ж майбутнього Левелін Мосс натикається на дюжину трупів мексиканських наркоторговців та кейс із двома мільйонами доларів. Так починається книга, яка ламає стереотипи про бойовики та вестерни. Цікавий сюжет, захопливі образи. Основний антигерой твору - Антон Чігур - мені взагалі здався втіленням чогось вищого і всеосяжнішого, ніж просто кілер зі звичкою не відмовлятись від своїх слів. Кормаку Маккарті вже давно пророчать Нобелівську премію. Що ж, це буде не найгірший вибір. До речі. по цій книзі знятий однойменний фільм, який отримав 4 "Оскари" у 2008 році. Чесно, я б цей фільм не подивився б, якби не прочитав книгу. А от книгу раджу! Не пошкодуєте.

Це найвеличніший твір найзнаменитішого норвезького письменника, за який йому була присуджена Нобелівська премія. Роман описує життя: його зародження на пустирі серед дикої природи, куди прийшов Ісаак - людина, що змінила землю, дала їй життя. Згодом до його хутора приходять інші люди і осідають поблизу. Так з'являється ціле поселення. Роман описує перипетії життя людей, що населяють ті землі. Подекуди те життя надзвичайно просте та аскетичне, іноді воно багате на пригоди та випадки, а, часом, сповнене трагедій та переживань. Грандіозний твір про велич людського духу, вираженого у прадавній людській чесноті - працьовитості.

Уявіть собі величезний дзвін. Уявіть, як у нього щосили вдаряють. Уявіть відголос величезного мідного дзвону, що проникає у кожну клітину вашого тіла і змушує мурах бігати по вашій спині. Уявили? Те ж саме враження в мене від цього надроману. Про нього не варто багато писати - його варто раз прочитати і пропустити крізь себе кожну сторінку. Неймовірно сильна та глибока проза, читаючи яку, я мимоволі порівнював її з уже прочитаними мною книгами. І, на диво, вона водночас схожа на все і не схожа ні на що інше.