Перейти до основного вмісту

"Старим тут не місце" - Кормак Маккарті

Два мільйона і жодного шансу на порятунок. Будучи простою людиною без кримінального минулого і такого ж майбутнього Левелін Мосс натикається на дюжину трупів мексиканських наркоторговців та кейс із двома мільйонами доларів. Так починається книга, яка ламає стереотипи про бойовики та вестерни. Цікавий сюжет, захопливі образи. Основний антигерой твору - Антон Чігур - мені взагалі здався втіленням чогось вищого і всеосяжнішого, ніж просто кілер зі звичкою не відмовлятись від своїх слів. Кормаку Маккарті вже давно пророчать Нобелівську премію. Що ж, це буде не найгірший вибір. До речі. по цій книзі знятий однойменний фільм, який отримав 4 "Оскари" у 2008 році. Чесно, я б цей фільм не подивився б, якби не прочитав книгу.
А от книгу раджу! Не пошкодуєте.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Тепло його долонь" - Юрій Ярема

Перший український гей-роман. Перший за часом, але не за якістю. Безліч літературних кліше, неприємних оку сентенцій і якихось архаїчних слів, яких в житті майже ніхто не використовує. Але все ж книга фільмографічна. Взяти хорошого сценариста і режисера і вийде доволі непоганий фільм. Отож, перша чарка колом. Але всьому свій час...

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.