Перейти до основного вмісту

"Соки землі" - Кнут Гамсун

Це найвеличніший твір найзнаменитішого норвезького письменника, за який йому була присуджена Нобелівська премія.
Роман описує життя: його зародження на пустирі серед дикої природи, куди прийшов Ісаак - людина, що змінила землю, дала їй життя. Згодом до його хутора приходять інші люди і осідають поблизу. Так з'являється ціле поселення. Роман описує перипетії життя людей, що населяють ті землі. Подекуди те життя надзвичайно просте та аскетичне, іноді воно багате на пригоди та випадки, а, часом, сповнене трагедій та переживань.
Грандіозний твір про велич людського духу, вираженого у прадавній людській чесноті - працьовитості.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Тепло його долонь" - Юрій Ярема

Перший український гей-роман. Перший за часом, але не за якістю. Безліч літературних кліше, неприємних оку сентенцій і якихось архаїчних слів, яких в житті майже ніхто не використовує. Але все ж книга фільмографічна. Взяти хорошого сценариста і режисера і вийде доволі непоганий фільм. Отож, перша чарка колом. Але всьому свій час...

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.