"Тіло ТМ" - Вікторія Гранецька

Друга книга письменниці-вінничанки, яку вона написала і яку я прочитав.
Ну що ж, книга для мене стала навіть не двоякою, а троякою!
На самому початку твору мені все видавалось банальним та сповненим всіляких кліше з романів такого плану.
Десь уже більше до середини роману я хотів був аплодувати авторці за її надзвичайно колоритні та реалістичні описи тортур, трупів та привидів (а таке в цій книзі теж є).
І, нарешті, фінал - кінцівка твору. Книга завершилась непередбачувано. Але ця непередбачуваність виявилась напрочуд передбачуваною (пробачте вже за це нагромадження одного і того ж слова).
Ну, з критикою, здається, все.
Сам сюжет - це цукерка. Мені здається, що це вперше взагалі хто додумався до такого типу "безсмертя" - переселення душ з тіла в тіло, а не підтримка самого тіла в довговічності. Це цікаво... Та й дії в творі проходять не в такому вже й далекому майбутньому - в 2050-их роках, в Америці...
Радити комусь цю книгу, чи щось у цьому роді - не посмію. Сам же не вважаю цю книгу не цікавою чи марною. Хай живе.
Але фільм по ній був би трохи банальним.

Коментарі

"Найблакитніші очі" - Тоні Моррісон

Роман про безвихідь, про варіння у котлі бідності, глупості та упередженості. Маленька дівчинка, що все життя вважала себе некрасивою, попросила у вуличного віщуна найблакитніші очі у світі. Той пообіцяв їй виконати прохання. І, о диво! Згодом їй у очі не міг подивитись жоден з мешканців її містечка. Дівчинка думала, що це через її надзвичайно блакитні очі, що сліплять своєю красою. А люди не могли дивитись їй у очі через жаль та сором перед усім людством.

Докладніше

"Листівки з того світу" - Франко Армініо

Доволі малесенький твір, але сповнений чудових цитат та ідей для цілих романів. Книга явно для тих, хто не боїться смерті. Сюжет напрочуд незамислуватий: декількома реченнями люди описують як вони померли. Хтось наклав на себе руки, когось зжерла невиліковна хвороба, а дехто віддав богу душу настільки раптово, що навіть не встигли зрозуміти що до чого. Книга мені сподобалась. Я не боюсь смерті, а вважаю її чимось таким же природнім як і народження. У книзі безліч чудових цитат, заради яких цю книгу варто перечитувати знову і знову. Ось одна із них: " Я помер о сьомій ранку. Треба ж з чогось починати день"

Докладніше

"Привіт, смутку!" - Франсуаза Саган

Письменница написала цю книгу ще у підлітковому віці і завдяки їй уже до 20 років стала знаменитою та заможною. Сюжет твору простий, але емоційний: батько і донька відпочивають на березі моря, до них приїжджає їх давня подруга, яка закохує в себе батька. Донька, Сесіль, хоче розлучити коханців і підмовляє минулу батькову коханку знову з'явитися в його житті. Мова письменниці легка та витончена, але водночас саркастична і мудра. Я читав і дивувався умінню дівчини-підлітка писати так красиво, просто, елегантно і довершено. Думаю, в цьому заслуга все ж перекладача.

Докладніше

Книга книг

Шукати в цьому блозі