"Тіло ТМ" - Вікторія Гранецька

Друга книга письменниці-вінничанки, яку вона написала і яку я прочитав.
Ну що ж, книга для мене стала навіть не двоякою, а троякою!
На самому початку твору мені все видавалось банальним та сповненим всіляких кліше з романів такого плану.
Десь уже більше до середини роману я хотів був аплодувати авторці за її надзвичайно колоритні та реалістичні описи тортур, трупів та привидів (а таке в цій книзі теж є).
І, нарешті, фінал - кінцівка твору. Книга завершилась непередбачувано. Але ця непередбачуваність виявилась напрочуд передбачуваною (пробачте вже за це нагромадження одного і того ж слова).
Ну, з критикою, здається, все.
Сам сюжет - це цукерка. Мені здається, що це вперше взагалі хто додумався до такого типу "безсмертя" - переселення душ з тіла в тіло, а не підтримка самого тіла в довговічності. Це цікаво... Та й дії в творі проходять не в такому вже й далекому майбутньому - в 2050-их роках, в Америці...
Радити комусь цю книгу, чи щось у цьому роді - не посмію. Сам же не вважаю цю книгу не цікавою чи марною. Хай живе.
Але фільм по ній був би трохи банальним.

Коментарі

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас.

Докладніше

"Міфологія" - Ян Парандовський

Мені ще з дитинства подобається міфологія: величність постатей богів та богинь древнього світу, відважність та хитрість героїв легенд Греції... Це справді дивовижний світ, який перекочував у наше сучасне життя в образах афоризмів (танталові муки, Едіпів комплекс, Єлисейські сади, стріли Амура і так далі), термінів як наукових так і мистецьких (гермафродитизм, Тантал - хімічний елемент, який надзвичайно важко добувати), торгових марок і таке інше. Ян Парандовський, польський історик українського походження, у своїй найвизначнішій праці "Мітологія" ("Міфологія") у вигляді цікавих коротких оповідей розказує про велич та ницість, розум та недалекість усього міфічного світу древніх еллінів та римлян. Наприклад, тут я вперше дізнався, що Венера в древньому Римі була покровителькою... динь, гороха та петрушки! І лише після проникнення грецької культури Венера стала прообразом еллінської Афродіти - богині краси, кохання та весни.

Докладніше

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору. Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.

Докладніше

Книга книг

Шукати в цьому блозі