Перейти до основного вмісту

"Несподівана вакансія" - Джоан К. Ролінг

Ну що тут сказати... Я цю книгу хотів дуже... Навіть дуже-дуже. Тішився як малий, коли її нарешті купив собі!
В книзі ви не знайдете жодного замислуватого сюжету, гострого екшену чи "хлопчика зі шрамом на лобі" =)
Роулінг - неперевершена оповідачка! Сторінки читались одна за одною, і читання не втомлювало абсолютно.
В книзі ідеться про невеличке класичне англійське містечко - Пегфорд - з усталеними традиціями та скелетами в шафах містян. Ідилію Пегфорда рушить лише одна невеличка деталь - адміністративний район Поля та його населення - переважно наркомани та всілякі соціальні "викидні". Протягом читання важко зрозуміти що чи хто є головним героєм твору, і чи є головний герой взагалі...
А щодо фіналу твору, то він - феєричний та несподіваний. За один день я прочитав сто з гаком сторінок (вони були останні і я просто не міг не дочитати чим же все завершиться). Це чи не єдина для мене книга, яка закінчилась так швидко... Я б хотів щоб вона тривала вічно!
Книга захоплює, затягує та... А самі прочитайте і виріште для себе самі!
Книгу я однозначно раджу всім! Не пошкодуєте.
До речі, вже відомо що у 2014 році великобританський канал ВВС випустить фільм за цією книгою.
ЧЕКАТИМУ!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Історія тіла в Середні віки" - Жак ле Гофф, Ніколя Трюон

Книга історика Ле Гоффа та журналіста Трюона про побут людей Середньовіччя: не про історію, культуру чи релігію, а про гігієну, одяг та предмети вжитку європейців, які жили за тисячу років до нас. 

"Тепло його долонь" - Юрій Ярема

Перший український гей-роман. Перший за часом, але не за якістю. Безліч літературних кліше, неприємних оку сентенцій і якихось архаїчних слів, яких в житті майже ніхто не використовує. Але все ж книга фільмографічна. Взяти хорошого сценариста і режисера і вийде доволі непоганий фільм. Отож, перша чарка колом. Але всьому свій час...

"Афоризми життєвої мудрості" - Артур Шопенгауер

Напевно, це перша класична філософська праця, яку мені довелось прочитати. Багато чого я дізнався нового, трошки менше - осмислив по-новому, ще менше - знав і розумів і до того як прочитав "Афоризми...". Сама назва "Афоризми життєвої мудрості" аж ніяк не відображає змісту книги, адже афоризми - це короткі влучні вирази, повні глибокого сенсу, в той час як праця Шопенгауера - доволі таки розгорнуте прозове полотно, поділене на кілька частин. Хоча, я вважаю цей факт цікавою особливістю твору.   Не хочу здатися снобом чи неуком, але книга, написана в стилі повчання молодого покоління, в наш час читається з нальотом молодечої зверхності чи, навіть, з неприємним відчуттям бубніння старим слинявим голосом фрази "а в наш час..." тобі на вухо. Ну, або це тільки мені здалось так.