Ох... я осилив цей роман... Почав я його читати майже два місяці тому - на той час мені твір дуже імпонував: те відчуття героївської "нудоти" я чудово розумів. В деякі моменти я бачив в головному героєві себе. Але, мова твору настільки складна, а сам сюжет настільки нецікавий, що я закинув роман на місяць, і повернувся до еього кілька днів тому. "Нудота" надзвичайно складний, концентрований твір. Я для себе зрозумів, що читати чужі думки (саме думки, а не перипетії сюжету) надзвичайно складно. Для себе я точно вирішив, що більше до творчості Сартра я не повернусь. І, наостанок, цитата зі щоденника головного героя твору, Антуана Рокантена, яка мені сподобалась, і яка є лейтмотивом усього твору:"Нічого нового. Існував."
Коментарі